Медична статистика стверджує, що шум у вухах турбує від п’ятнадцяти до двадцяти відсотків дорослого населення планети. Дана проблема являє собою не самостійне захворювання, а специфічний симптом, що вказує на збої в роботі слухового аналізатора, центральної нервової системи або системи кровообігу. Важливо не ігнорувати цю ознаку, оскільки вона може бути як тимчасовим наслідком перевтоми, так і першим сигналом розвитку серйозної патології. Безневинним цей симптом вважається, якщо він виникає короткочасно після перебування в шумному приміщенні. Однак якщо звукові ілюзії зберігаються тривалий час, необхідно негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою для проведення детальної діагностики.

Що таке тинітус і як він проявляється

У медичній термінології тинітус — це слухове відчуття, що виникає у людини за повної відсутності зовнішнього звукового подразника. Пацієнти описують даний стан як сприйняття звуків різної тональності та інтенсивності, які формуються безпосередньо всередині слухового апарату або головного мозку. Розуміння того, що таке тинітус, потребує вивчення анатомії внутрішнього вуха. У завитці розташовані мікроскопічні волоскові клітини, які перетворюють звукові хвилі на електричні імпульси. При їх пошкодженні або подразненні клітини починають хаотично надсилати сигнали в мозок, що і сприймається як фантомний звук.

Які звуки можуть чути люди при тинітусі

Прояви даної патології суворо індивідуальні. Пацієнти можуть скаржитися на різні акустичні феномени. У клінічній практиці найчастіше фіксуються такі відчуття:

• дзвін у вухах — найпоширеніша скарга, що характеризується високими частотами;
• монотонний гул, що нагадує роботу трансформатора або двигуна;
• високочастотний свист, схожий на звук чайника, що закипає;
• глухе шипіння, порівнянне зі звуком пари, що виходить, або колеса, що здувається;
• ритмічна пульсація, синхронізована з частотою серцевих скорочень пацієнта.

Постійний і періодичний шум у вухах

За характером перебігу виділяють постійний шум у вухах і періодичний. У першому випадку акустичні відчуття присутні безперервно, незалежно від часу доби, виснажуючи нервову систему пацієнта. Ситуація, коли пацієнт відчуває дзвін у вухах постійно, потребує невідкладного медичного втручання, оскільки призводить до тяжких депресивних станів. Симптом може бути одностороннім (локалізуватися тільки в правому або лівому слуховому проході) або двостороннім, що охоплює обидві сторони рівномірно.

Додаткові симптоми

Фантомні звуки рідко виникають ізольовано. Найчастіше вони супроводжуються комплексом супутніх проявів, що вказують на системні порушення в організмі:

• шум у вухах і запаморочення (вертиго) — часто свідчить про ураження вестибулярного апарату;
• шум у вухах і голові одночасно — ознака судинних патологій або неврологічних розладів;
• прогресуюче зниження гостроти слуху (туговухість) різного ступеня тяжкості;
• відчуття закладеності, розпирання або виражений тиск усередині слухового проходу;
• хронічний головний біль, локалізований у потиличній або скроневій ділянках.

Основні причини шуму у вухах

Етіологія даного стану вкрай різноманітна. Щоб зрозуміти причини шуму у вухах, лікарі аналізують більше п’ятдесяти різних факторів. Анатомічна близькість слухового апарату до кровоносних магістралей і структур головного мозку пояснює різноманіття патологічних механізмів, що викликають акустичні ілюзії.

Захворювання вуха

Оториноларингологічні патології є первинним фактором розвитку фантомних звуків. Найчастіше вони провокують тинітус в одному вусі, однак при системному ураженні процес буває і двостороннім. До основних проблем належать:

• гострий або хронічний середній отит (запальний процес у барабанній порожнині);
• щільна сірчана пробка, що перекриває зовнішній слуховий прохід;
• хвороба Меньєра — патологія внутрішнього вуха, що супроводжується збільшенням об’єму ендолімфи;
• механічне пошкодження (перфорація) барабанної перетинки;
• отосклероз — патологічне розростання кісткової тканини в середньому вусі, що порушує рухливість слухових кісточок.

Порушення кровообігу

Гемодинамічні збої безпосередньо впливають на роботу слухового аналізатора. У таких випадках пацієнти часто відзначають пульсуючий шум у вухах, що збігається з ритмом серця. До судинних факторів відносять:

• артеріальна гіпертензія — шум у вухах від тиску виникає через підвищений опір судинних стінок;
• атеросклероз церебральних судин — звуження просвіту артерій холестериновими бляшками викликає турбулентність кровотоку;
• судинні спазми на тлі вегетосудинної дистонії або мігрені;
• аневризми або артеріовенозні мальформації в ділянці шиї та голови.

Неврологічні причини

Патології центральної та периферичної нервової системи часто проявляються акустичними розладами. У цій категорії пацієнти скаржаться на шум у голові та вухах, який посилюється при рухах або зміні положення тіла. Основні причини:

• остеохондроз шийного відділу хребта, що призводить до компресії хребетної артерії та гіпоксії мозку;
• неврит (запалення) переддверно-завиткового нерва;
• доброякісні новоутворення, наприклад, акустична невринома (шванома);
• віддалені наслідки черепно-мозкових травм.

Вплив стресу та перевтоми

Психоемоційні перевантаження виснажують компенсаторні механізми нервової системи. Хронічний стрес викликає стійкий м’язовий спазм у шийно-комірцевій зоні, що порушує кровотік. У результаті виникає сильний шум у вухах, який не купірується звичайними анальгетиками. Пацієнти з тривожними розладами та хронічним безсонням часто відзначають виражений дзвін у вухах у тиші, оскільки мозок у стані підвищеної збудливості починає вловлювати та багаторазово посилювати фонові фізіологічні звуки організму.

Побічні ефекти ліків

Ототоксичність — небезпечна властивість деяких фармакологічних препаратів. Приймання певних медикаментів викликає пошкодження клітин внутрішнього вуха. Призначувана від шуму у вухах діагностика обов’язково включає збір фармакологічного анамнезу. Побічний ефект можуть давати:

• аміноглікозидні антибіотики;
• петльові діуретики, що застосовуються у високих дозах;
• нестероїдні протизапальні препарати (включаючи саліцилати при тривалому прийомі);
• деякі препарати для хіміотерапії.

Шум у вухах після травм і контузії

В умовах сучасних реалій і бойових дій шум у вухах після контузії став масовою медичною проблемою. Баротравми та акустичні удари завдають колосальної шкоди тонким структурам звукосприймального апарату, викликаючи загибель рецепторних клітин.

Акустична травма

Виникає при впливі на орган слуху звуку надвисокої інтенсивності (понад 120 децибел). Це може бути постріл, вибух снаряда або робота важкої промислової техніки в безпосередній близькості. Пацієнт відчуває гострий біль і різкий дзвін у вухах, який супроводжується тимчасовим або незворотним падінням слуху.

Контузія та баротравма

Механізм пошкодження пов’язаний із різким перепадом атмосферного тиску (ударна хвиля). Відбувається не лише акустичне перевантаження, а й фізичне пошкодження: розрив барабанної перетинки, вивих слухових кісточок, мікрокрововиливи в структури внутрішнього вуха та порушення кровопостачання слухового нерва.

Посттравматичний тинітус

Якщо гостра стадія травми залишилася без адекватного лікування, розвивається хронічний тинітус. Даний стан може зберігатися місяцями та роками. Термінова діагностика потрібна, якщо після травми спостерігаються виділення зі слухового проходу (кров, ліквор), повна втрата слуху або стійке порушення координації рухів.

Шум у вухах у літніх людей

З віком організм зазнає дегенеративних змін. Основні причини шуму у вухах у літніх людей являють собою комплексну проблему:

• Пресбіакузис (вікова втрата слуху) — поступове відмирання волоскових клітин завитки внаслідок природного старіння.
• Множинні судинні патології — прогресуючий атеросклероз і неконтрольована артеріальна гіпертензія.
• Поліпрагмазія — одночасне приймання великої кількості лікарських препаратів, сумарний ототоксичний ефект яких руйнує слуховий нерв.

Види тиннітусу

Сучасна отоневрологія класифікує дану патологію за механізмом виникнення. Вкрай важливо визначити точний тип для підбору адекватного лікування. Спираючись на клінічну етіологію, виділяють дві основні категорії:

• Суб’єктивний тинітус — форма, при якій звук чує виключно сам пацієнт. Залежно від характеру звучання та локалізації, він підрозділяється на:
• Непульсуючий тинітус. Може бути одностороннім (виникає з ідіопатичних причин, внаслідок шумового впливу або при пухлинах головного мозку) і двостороннім. Двосторонній вид, своєю чергою, диференціюють на той, що протікає зі зниженням слуху (пресбіакузис, хвороба Меньєра, вплив шуму або лікарських препаратів), і той, що протікає зі збереженням нормального слуху.
• Пульсуючий тинітус. Розділяється на односторонній (асоційований з аневризмою, судинними мальформаціями або гломусними пухлинами вуха) і двосторонній (спровокований анемією, артеріальною гіпертензією, а також побічною дією медикаментів).
• Об’єктивний тинітус — рідкісна форма, при якій акустичний феномен може бути зафіксований лікарем під час обстеження. До причин його розвитку належать захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), патології сонної артерії (що викликають аномальний кровотік), судинні мальформації, міоклонус м’якого піднебіння, а також наявність сторонніх тіл (наприклад, комах) у слуховому проході.

Стадії та ступінь вираженості тиннитусу

У клінічній практиці використовується класифікація, що дозволяє оцінити вплив симптому на якість життя пацієнта. Виділяють чотири основні ступені вираженості:

• Перший ступінь — симптом переноситься легко, не викликає роздратування, відчувається тільки в умовах абсолютної тиші.
• Другий ступінь — звук стає помітним у звичайній обстановці, починає дратувати, періодично заважає нормальному засинанню.
• Третій ступінь — акустичний дискомфорт присутній постійно, заважає концентрації уваги вдень і викликає стійкі порушення сну вночі.
• Четвертий ступінь — повна втрата працездатності. Звук нестерпний, викликає тяжку депресію, панічні атаки та потребує психіатричного втручання.

Коли шум у вухах може бути небезпечним

У більшості випадків фантомні звуки погіршують якість життя, але не несуть прямої загрози. Однак існують «червоні прапорці», що потребують екстреної госпіталізації:

• акустичний феномен з’явився раптово на тлі повного благополуччя;
• стан супроводжується різкою односторонньою втратою слуху;
• виникає неконтрольоване запаморочення, нудота або блювання;
• з’являється асиметрія обличчя, оніміння кінцівок, слабкість або порушення мовлення;
• відзначається шум у вухах при нормальному тиску, але він суворо збігається з пульсом (ризик розриву аневризми).

Діагностика шуму у вухах в AndrosMedical

Точне встановлення діагнозу — запорука успішного лікування. У медичному центрі AndrosMedical застосовується комплексний підхід до обстеження пацієнтів. Якщо вам потрібен досвідчений оториноларинголог у Миколаєві, наша клініка надає повний спектр діагностичних послуг:

• Детальний огляд у ЛОР-лікаря, що включає отоскопію для виключення сірчаних пробок і запалень.
• Тональна порогова аудіометрія та тимпанометрія для оцінки роботи всіх відділів звукового аналізатора.
• УЗД судин шиї та голови (доплерографія) для оцінки швидкості кровотоку та виявлення бляшок.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку для виключення пухлин (неврином).
• Комп’ютерна томографія (КТ) скроневих кісток для оцінки структур середнього та внутрішнього вуха.
• Додаткові дослідження: пацієнту буде запропоновано здати аналізи в Миколаєві на базі нашої лабораторії (ліпідограма, коагулограма, гормони щитовидної залози).

Як позбутися шуму у вухах

Наш досвідчений лікар-оториноларинголог про те, що робити при шумі у вухах і як прибрати дзвін у вухах назавжди: «Вкрай важливо розуміти, що універсального медикаментозного рішення не існує в сучасній медичній практиці. Це обумовлено тим, що акустичні ілюзії є не самостійним захворюванням, а лише клінічним симптомом, який може сигналізувати про зовсім різні патологічні процеси — від банальної сірчаної пробки та локального запалення до складних судинних порушень або дисфункції центральної нервової системи.

Саме тому стратегія лікування завжди підбирається нами суворо індивідуально в кожному конкретному випадку і залежить виключно від виявленої в ході комплексної діагностики першопричини. Тільки детально розібравшись в етіології процесу, ми формуємо персональний терапевтичний план. Залежно від показань він може включати цілеспрямовану медикаментозну корекцію, апаратну фізіотерапію, методи звукового маскування або лікування супутніх кардіологічних і неврологічних захворювань. Подібний мультидисциплінарний підхід дозволяє не просто тимчасово заглушити дискомфорт, а системно впливати на корінь проблеми, зупиняючи патологічний процес і повертаючи пацієнту звичну якість життя».

Медикаментозна терапія

Якщо патологія викликана судинними порушеннями, призначається консервативна терапія. Лікар прописує ноотропні препарати, засоби, що покращують мікроциркуляцію крові (препарати на основі гінкго білоба), венотоніки та вітаміни групи В. При запальних процесах застосовуються антибіотики та кортикостероїди.

Фізіотерапія

Апаратні методики показують високу ефективність у комплексному лікуванні. Застосовуються електрофорез, магнітотерапія на комірцеву зону, лазеротерапія, а також курси професійного лікувального масажу та мануальної терапії (якщо причина криється в остеохондрозі).

Терапія білим шумом

Спеціалізоване звукове маскування. Пацієнтам призначають прослуховувати білий шум у вухах (через спеціальні слухові апарати-маскери або застосунки). Цей фоновий, монотонний звук (шум дощу, морських хвиль) перекриває патологічний дзвін, дозволяючи нервовій системі розслабитися та «забути» про подразник.

Психотерапія та управління стресом

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є золотим стандартом лікування хронічного тиннітусу. Фахівець навчає пацієнта методикам релаксації, допомагає змінити емоційну реакцію на звук, знизити рівень тривожності та позбутися депресивних установок.

Лікування основного захворювання

Симптоматичне лікування не дасть результату без усунення кореня проблеми. Якщо виявлена гіпертонія — необхідне постійне приймання гіпотензивних засобів. При виявленні пухлини слухового нерва показане хірургічне втручання. При отосклерозі проводиться мікрохірургічна операція на стремінці.

Що можна зробити самостійно в домашніх умовах

Самолікування при даній патології неприпустиме, однак модифікація способу життя значно полегшує стан. Фахівці рекомендують:

• максимально зменшити стрес, освоїти дихальні гімнастики та медитацію;
• знизити рівень фонового шуму, уникати відвідування концертів і використання внутрішньоканальних навушників на високій гучності;
• суворо обмежити вживання кофеїну, нікотину та алкоголю, оскільки вони викликають спазм судин;
• нормалізувати режим сну, провітрювати спальню та використовувати ортопедичну подушку.

Багато пацієнтів шукають перевірені народні засоби, однак медична наука попереджає: компреси, трав’яні настої або вушні краплі домашнього приготування можуть не лише не допомогти, а й завдати непоправної шкоди барабанній перетинці. Будь-які домашні процедури мають бути узгоджені з лікуючим лікарем. Профілактика включає: захист слуху будівельними або тактичними берушами, регулярний контроль артеріального тиску, своєчасне лікування ГРВІ та щорічні профілактичні обстеження.

Висновок

Ігнорувати постійний дзвін у вухах — означає наражати на небезпеку своє здоров’я. Цей симптом може бути провісником втрати слуху або серйозних судинних катастроф. Рання діагностика багаторазово підвищує шанси на повне одужання або суттєве покращення якості життя. Якщо ви зіткнулися з подібною проблемою, не відкладайте візит до фахівців медичного центру AndrosMedical для проведення ретельного обстеження та призначення ефективного лікування.

Поширені запитання